Наша народна вишивка – це декоративно-ужиткове мистецтво мого краю
Воістину, наша народна вишивка – один з багатьох видів рукоділля, яким займаються у нашому краї з давніх-давен. Мене цьому виду рукоділля навчила мама, а їй теж передалось це знання від її матері – і так з покоління до покоління. Мої діти вже також освоїли основи вишивки.
Адже, як приємно споглядати, коли у побуті знаходиться місце речам, що виготовлені своїми руками – хенд мейд від покоління до покоління. І котрим уже не одне десятиліття, а вони і нині користуються попитом.
Прочитайте цю статтю до кінця.
Результат -ви дізнаєтесь, що собою представляє наша народна вишивка моєї малої батьківщини: історія, техніки, узори, де, що і як використовували в минулому столітті та про унікальний ринок вишиванок Прикарпаття. Поцікавтесь!
Зміст статті:
- Наша народна вишивка – це декоративно-ужиткове мистецтво мого краю
- Історичні факти
- Наша народна вишивка – це не тільки полотно та нитки
- Мої техніки вишивки
- Де, що і як використовують у вишивці
- Народна вишивка – це сучасно і модно
- У нас є свій ринок вишивки
Мене звати Наталя. У цій статті я хочу поділитися з вами цікавими історичними фактами про вишивку кінця минулого століття з моєї малої батьківщини. Наша давня вишивка, то цікавинки ручної роботи – виготовлені з любов’ю!
Не завадить знати! Народна вишивка – складне багатогранне явище художньої культури нашого народу.
Почитайте про: Оригінальні цікавинки ручної роботи
Це один з давніх, найбільш масових і розвинених видів народного декоративного мистецтва. Ще у сиву давнину наші предки прикрашали свої вироби найпростішими узорами. Кожна історична епоха вносила зміни у розвиток та удосконалення вишивок.
Історичні факти
З давніх-давен наш край, (я розповім вам про моє Прикарпаття), а саме Городенківщина – славиться шедеврами полотняного мистецтва за колоритом, орнаментами та узорами різних видів вишивки. Місцеві художники-орнаменталісти й аматори створювали узори і композиції з любов’ю, адже це робилося в першу чергу для себе, для дітей, родини.
До різних свят як наприклад, до весілля, виготовлялось все нові види вишивки. Тому, що ще у ті часи (кінець ХІХ, початок ХХ сторіття) у нашому краї не було дуже вибору: або ти сам щось прекрасне виготовиш і будеш у цьому одязі чи вишиванці виділятись і виглядати гарно, або будеш непомітним.
Не було у ті часи ще ні телевізорів, ні Інтернету, а ні супермаркетів, як зараз, щоб вибрати і купити собі одяг чужий, заморський. Все виготовлялось своїми руками.
Отож, місцеві геніальні жіночки, (а подекуди і чоловіки), творили по селах і містах свої взори, та так, щоб ніхто не відшив його. Аж поки не було “продемонстровано” того чи іншого виробу біля церкви: чи то Різдво, чи Великдень, чи інші церковні свята, а особливо, до весілля – нікому не давали відшивати той чи інший узор.
Отак “презентувались” нові вироби у ті часи. Віддавна вишивка займає чільне місце у нашому побуті.
Ті унікальні зразки, які дійшли до нас, мають дуже давнє коріння, адже не так легко придумати взір, який би багатьом людям пригодився впродовж століть.
Цікаво знати? Нікому не відомо, скільки найкращих узорів вишивки кануло у забуття.
У давнину в нашому краї, майже у кожному селі вишивали, і не лише для себе, а й на замовлення. Вишивка була домашнім промислом.
Тому, навіть у сусідніх селах Горденківського району, та і в більшості, на Прикарпатті, можна побачити відмінності у різних виконаннях тих чи інших узорів, орнаментів, кольорів.
Відвідайте нас у Pinterest
Наша народна вишивка – це не тільки полотно та нитки
На жаль, з кожним роком ручна вишивка, наприклад на сорочках, втрачає свою ідентичність. У давнину, у нашому краї сорочки вишивали на домотканому лляному або конопляному полотні.
Для вишивання використовували вовняні нитки ( “коцик” по-народному), шовкові нитки (“польський півник”), білі лляні чи конопляні нитки домашнього прядення. У теперішній вишивці використовують нитки відповідних номерів по міжнародній шкалі ДМС.
Поцікавтесь про: Другий місяць Нового року
Підбір кольорів ниток на вишивці сорочок чи “заборів” переміток мусів гармоніювати з кольорами традиційного верхнього одягу. У селах Покуття основними кольорами ниток були: чорні (310), червоні (816, 817, 498, 321), вишневі (815).
На моїй малій батьківщині, на Городенківщині використовували, в основному – такі кольори ниток:
- с. Корнів – помаранчеві (740), зелені (904)
- с. Незвисько – темно-вишневі (814)
- с. Тишківці – зелені ( 796), моркв’яні (900)
- с. Ясенів – Пільний і с. Торговиця – дуже темно-вишневі (902).
До слова, у цих селах вишивали такими нитками тому, що куповані червоні мотки (“мітки”) пускали колір на полотні і їх приходилось фарбувати у лушпинні зелених волоських горіхів. Ось до яких хитрощів вдавались місцеві умільці.
До вашого відома! Кольори ниток записано відповідно до номерів міжнародної шкали ДМС.
Поцікавтесь: В’язання – хто коли і де?
Мої техніки вишивки
Технік у вишивці існує дуже багато. Але я у своїх виробах, як і багато інших майстринь, використовую основні, це – гладь, низинка, хрестик (напівхрестик). Це прості і універсальні види вишивки. Інколи вишиваю бісером.
Хочу добре вдосконалити і відродити такий вид вишивки, як “шиття позаглами”, “позаглінне” вишиття. Його колись використовували на Городенківщині, а також у сусідніх Тернопільській і Чернівецькій областях. Це не дуже простий вид вишивки, та й ниток тут використовується більше, як при вишивці, наприклад – гладдю.
Також використовую у своїх виробах різні мережки: “цирки”(мережки звичайні, класичні), які використовують при вишиванні “білим по білому”.
Де, що і як використовують у вишивці
Вишивками оздоблювали раніше і зараз використовують на жіночих, чоловічих, дитячих сорочках, на “заборах” переміток, на рушниках, на “пішвах” (стародавня назва – наволочки, пошивки, напірники) подушок, на серветках.
Жіночі сорочки оздоблюють вишивками здебільшого на уставках, плечиках, рукавах, манжетах. Інколи і на ковнірі, в залежності від моделі. Бувають сорочки вишиті як і спереду, так і ззаду і по низу. Уставки жіночих сорочок у давнину вишивали хрестиком, низинкою,”позаглами”.
Чоловічі сорочки раніше прикрашали вишивкою на ковнірах, пазухах і манжетах чи по низу рукавів, що були без манжет. Це – класика. Хоча сучасні моделі вишиванок прикрашають узорами і односторонньо, і по діагоналі.
У кожному районі Прикарпаття, а де-не-де у сусідніх селах, як (наприклад, на Городенківщині), були і є ще зараз свої взори (орнаментальні мотиви і композиції). Кожен узір має свою місцеву назву.
Вишивку використовували і використовують надалі для оздоблення хусточок, рушників.
Ще на початку ХХ століття рушники на Покутті були тканими, а не вишитими. Пошивки (“пішви”) на подушки теж спочатку ткали. Та уже у другій половині ХХ ст почали зустрічатись вишиті рушники.
Чи знаєте ви? Вишивку для рушників і на “пішви” великих подушок брали з узорів уставок жіночих сорочок.
На жаль, не відомий автор цього нововведення на сьогодні.
Вишивками почали оздоблювати інтер’єри помешкань, церков. Зараз багато вишивки можна побачити у церквах, каплицях і капличках у нас, на Прикарпатті.
Дізнайтесь про: Плед ручного в’язання: кому і який?
Народна вишивка – це сучасно і стильно
На жаль, сьогодні якісну гарну вишивку ручної роботи все важче вибрати. Більше переважають роботи машинної вишивки. Хоча моя родина і я використовуємо вироби власного виробництва ручного вишивання.
Мало хто займається цим давнім видом мистецтва, творчо, з натхненням. Все більше зараз приходиться людям, як і в минулі часи, заробляти на вишивці. Це ж не один день чи тиждень треба посидіти над виробом, щоб вишити ту чи іншу річ.
Колись і в школі приділяли більше уваги цьому виду рукоділля. Мабуть, відсутні педагоги, які вміють володіти цим видом нашого рідного, переданого з покоління у покоління, ремесла.
Джерелами автентичної вишивки, тої що ще збереглася від минулого зараз служать музеї, храмові свята. На різних фольклорно-етнографічних фестивалях, виставках колекціонерів-продавців ще можна побачити старовинні речі, яким 100 і більше років.
Знання всіх узорів автентичної вишивки, створеної локальними художниками-онаменталістами й удосконалюваної народом віками – це безцінний скарб нашого краю, нашої неньки України.
До вашого відома! Ми, українці, таки маємо чим пишатись, бо вишивка – це наше національне багатство, і про нього повинні знати всі.
Прочитайте про: Народна вишивка: топ 50+ основ для початківця
Як приємно, що у нас уже відзначається Всесвітній день вишиванки (третій четвер травня), започаткований з 2006 року. В цей день Україна розквітає різними видами вишивки.
Вишивка і вишиванки зараз в моді. Все більше молоді починає носити модні сорочки, футболки з вишивкою.
У нас є свій ринок вишивки
А вам відомо? В Україні, у нас на Прикарпатті, в місті Коломия, можливо єдиний у світі – діє унікальний ринок вишиванок!
Тут є великий вибір вишивки на різні смаки та вподобання: від автентичних зразків до сучасних моделей. Також тут можна придбати вишиті сорочки, та цілі костюми, рушники, наволочки, простирадла, серветки, та багато інших вишитих виробів. Великий вибір полотна для вишивки.
Правда, переважає більшість машинної вишивки, та вироби оригінальної ручної роботи теж можна віднайти. Вони і коштують, відповідно.
Нагадаю! Ринок вишиванок працює один раз на тиждень – в ніч з середи на четвер!
Тому, завчасно підготуйтесь до відвідин, бо після 14.00 години на ринку вже мало що можна вибрати.
Зверніть увагу! На світлинах цієї статті, показана збережена ручна народна вишивка моєї родини кінця минулого ХХ століття і дещо з нашого сьогодення.
Молодці рада за вас, відродити треба обов’язково вишиванку ще сорочки показати