Місяць свят – січень, перший у календарі
Місяць свят – січень. Середина зими. У народі говорять: грудень старий рік завершує, а січень новому двері відчиняє. Свою назву місяць дістав, мабуть, за тріскучі морози і люті хуртовини, характерні для цієї пори. У старовину казали: у січні і снігом лице січе, і морозом вуха пече. Січень січися, а ти до печі тулися.
Люди кажуть! Січень, місяць свят – весні дідусь, а зимі – цар.
Прочитайте статтю до кінця.
Результат – про місяць свят та подарунків січень, перший у новому році, та про деякі народні традиції, прикмети і приказки ви дізнаєтесь з цієї статті. Поцікавтесь!
Найголовніша його прикраса, звичайно – Новий рік. Це свято з понад усіх свят, з подарунками і для дітей і для дорослих.
Перевірте! Коли ранком на Новий рік дерева вкриті інеєм, прийдешній рік хлібородним буде.
На новий рік прибавилося дня на заячий скік.
Почитайте про: Оригінальні цікавинки ручної роботи
Місяць свят – січень, вершина зими
Тріщить природа різдвяними морозами. Були роки, коли термометри на Україні видавали і мінус 39 °C , а у деяких областях і мінус 42 °C. Але як казали старші люди – все так не було і хто зна як воно далі буде…
У січні є низка релігійних та народних свят зі щедруванням, віншуванням та подарунками: Щедрівки, Хрещення…
З 1 по 7 січня українці відзначають Святки. Колись у цей період справляли весілля, ходили один до одного в гості, влаштовували катання на санях, гуляння. А по закінченню свят починали готуватися до весни: перебирали насіння, лагодили інвентар.
Поцікавтесь про: Плед ручного в’язання – кому і який?
А для себе помічали:
- якщо на Святки дні темні і теплі – до врожаю хлібів, світлі – до неврожаю
- якщо на Різдво багато бурульок під стріхою, то вродить ярина, особливо ячмінь
- на деревах рясний іній – на врожай озимини
- на який день припало Різдво, у такий день слід починати жнива
- якщо на Різдво йде сніг – на врожай озимини
- якщо сонячний день – буде врожай хліба
- багато зірок на небі – щедро зародять ягоди і гриби
- тепле Рідво – на холодну весну
- сніг на Різдво Христове – запорука врожайного літа
- якщо на ялинах шишки виросли низенько, морози будуть ранні, а як угорі, то холоди прийдуть наприкінці зими
Січень – перший місяць нового року
31 грудня – Маланки. Щедрують, водять Маланку і Василя. Ну і зустрічають новий рік. Якщо на Меланії відлига, то чекай теплого літа. Багато пухнастого інею на деревах – до врожаю зернових і доброго медозбору. Василів вечір ( 1 січня) додає дня на курячу ніжку.
5 січня – Хрещенський Святвечір. Освячення води. Як на голодний вечір (5 січня) темно, то вродить гречка. Сильний мороз і падає малий сніжок – на врожай хліба, здоров’я людей і тварин.
6 січня, (раніше 19 січня), справляють Водохреща, Богоявлення або Йордан. Омивання водою цього дня у православ’ї символізує очищення від первородного гріха.
Відвідайте наші інтернет-крамнички у Facebok та Instagram
Збереглись такі повір’я:
- якщо на Водохреща йде сніг – буде багатим урожай
- припиниться під вечір сніг – погода покращає
- ясна погода – на посушливе літо, похмуро – на врожай
- коли на Богоявлення день теплий, хліб буде темний (тобто густий)
- синичка зранку пищить – на легкий морозець
- вечірній зорепад – на нічний мороз
- увечері в ясну погоду дроти виграють, наче струни – на негоду
7 січня – собор Святого Івана Хрестителя. Якщо на преподобного Георгія – 8 січня на скиртах іній – чекай сирого і холодного, тобто, дощового літа. Грім у січні – будуть сильні вітри. Ліс без вітру шумить – до хуртовини.
Феодосієве тепло (11 січня) – на ранню весну. А коли на Тетяну Хрещенську (12 січня) сонячно – птахи з вирію рано додому повернуться. Коли цього дня сніг випаде – літо дощовим буде…
21 січня – преподобного Максима-Сповідника. А преподобної Ксенії Римлянки тепер 24 січня. 25 січня – святого Григорія Богослова. 27 січня – перенесення мощей святого Івана Золотоустого. 30 січня – трьох святих: Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого.
Ось такі зміни відбулись в календарі ПЦУ. Багато традицій і вірувань ще продовжують підтримувати в народі у наш час.
Прадавній слов’янський календар
А ви знали? Давній-прадавній слов’янський календар охоче “рівнявся” на пташок:
- січень – то синиця
- лютий – снігур
- березень – жайвір
- квітень – зозуля
- травень – ластівка
- червень – горлиця
- липень – одуд
- серпень – соловей
- вересень – дрізд
- жовтень – шпак
- листопад – ворон
- грудень – вільшанка
Тепер і ви будете знати про наш такий давній пташиний календар.
Дізнайтесь про: Дитячий плюшевий плед ручного в’язання із пряжі Alize Puffy
Місяць січень та народні прикмети
Запримітили люди віддавна й нащадкам своїм передали, мовляв, як:
- Морозяний січень вдасться – врожайний випаде рік
- Коли у січні слякота – в липні часті дощі
- Якщо бджоли заворушились у вуликах цієї пори, весна буде дощовою, мокрою
- Коли січень найгостріший, тоді рік найплідніший
- Якщо дерева в січні часто покриваються інеєм – на щедрий врожай
- Вітер у січні зі сходу принесе добру погоду
- Кінь лягає на землю у січні перед снігопадом
- У січні такий день: сюди тень, туди тень, та й минув день
- Січень не так пече, як у вуха січе
Отакі то народні прикмети погоди першого місяця зими призбирувані століттями. Так, що прикметі вір, але й сам перевір. А зима спитає, де літував. Бо зима літо з’їдає, хоч перед ним і тікає.
До вашого відома! Свят багато не буває, як співається у одній відомій пісні. І свят з подарунками. Бо що ж то за свято, та й без подарунка?
Категорія Вітрина на нашому осідку завжди до ваших послуг. Ознайомтесь, переглядайте вибирайте, замовляйте та даруйте наші оригінальні цікавинки ручної роботи!
Наші вироби не тільки прикрасять ваші оселі, але й зігріють вас у ці зимові, святкові та будні дні.
Всіх земних благ Вам, тепла і затишку у Ваших оселях.
Веселих і щасливих свят з подарунками!
